Це було зовсім нещодавно, коли я знаходився на дні свого життя. Життя настільки програвало мені, що навіть найкращі старі друзі не могли збагнути, яких проблем я зазнав. Але я знайшов вихід з цієї безвихідної ситуації, і цей вихід мав назву NBOM.
Я надіслав підозрілу листівку моєму друзящому Бобу, і він сказав мені про нову закладку, яку він знайшов. Він говорив, що це просто халява, і що я мусив спробувати її. Він сховав її під підлогою й прислав мені адресу. Я вирішив спробувати себе, і відправився туди.
Коли я потрапив на цю адресу, я побачив двох сурово виглядаючих типів, які виглядали як дилери наркотиків. Моє серце билося, як божевілне, але я вирішив не показувати свою боязнь. Я показав їм закладку від Боба, а вони розгорнули її переді мною. Я був збентежений, адже до цього моменту я ніколи не бачив наркотиків так близько.
Стити: "Чорт, це виглядає надзвичайно круто! Я готовий задонатить за це!"
Дилер 1 зіскочив на мене з поглядом пильової рибки.
Дилер 1: "Ти готовий втерти це прямо зараз?"
Я зробив глибокий вдих і заспокоївся.
Стів: "Так, давай замісимо це!"
Вони просунули мені закладку, і я заглянув на неї, малесенький шматочок паперу з якимись чудовими малюнками. Я втомився загінити її, але мені допомогли. На моєму небі вибухнуло повночасне сонце, коли я втерся закладкою.
Все, що я бачив, були яскраві кольори, значки, химерні фігури, що повзали, і музика, яка здавалася надзвичайно реальною. Це було як життя в іншому 3D світі. Заманившись в це диво, я забув про час. Але врешті-решт, мої друзі з NBOM повернули мене до реальності.
Дилер 2: "Братуха, це лише початок. Ти отримаєш дійсно крутий нарко похмілля, яке зветься 'на кумарах'. Ти готовий?"
Задонативши ще кілька доларів, я зрозумів, що борщу вже не дістатися. Я погодився та отримав свою дозу "на кумарах".
Це було шалене відчуття, коли твій мозок знаходиться в іншому розмірі, а ти хочеш розглянути кожну частину цього світу. Мій мозок був обсіяний калейдоскопом яскравих кольорів, і я почував себе на небі. Це був незабутній досвід, але якщо уся ця хуйня стала бути занадто складною, і мої друзі казали мені, що я повинен загонити себе в таксі.
Так я і зробив. Поїхав у таксі, як добитий, але проте задоволений чувак. Водій таксі був старий, гундосний тип, який ніколи не зрозуміє, наскільки великий дар мені подарували друзі з NBOM.
Я підійшов до таксі, відчуваючися як справжній герой, і вліз до нього. Водій виглядав, як той, хто акурат закінчив п'ятихвилинну бійку.
Але все ж таки, коли я сів у таксі, у мене і водія з'явилася спільна мета - дістатися до моїх пригод. Він звернувся до мене.
Водій: "Куди завезу тебе, чувак? Готовий до найкращої поїздки свого життя?"
Стів: "Так, давай поїдемо до найкрутіших місць, на які впав мій вибуховий розум. Я хочу побачити весь світ!"
Так, чувак! Я був обдурений, моє мозкове просторове відчуття було просто неперевершеним. Я провів цілий день з водієм таксі, проїжджаючи найкрутіші місця міста. Він показав мені місця, де він власне на часи молодості різав наркотики, місця, де він употребляв, і місця, де він куплював закладки.
Стів: "Братві, це крута пригода, ми живемо в шаленому світі!"
Так, чувак, це була щось незабутнє. З кожною новою пам'яттю я розумів, що моя життєва подорож стала дійсно вартою. Я навіть помітив, як водій підкручував свою музику в таксі, яка чудово доповнювала мої зліпки світла, кольору і звуку.
Але, як у кожній епопеї, моє пригодництво мало кінець. Нарешті, ми повернулися до пункту призначення, і я вийшов з таксі. В моїй душі було сумно, але я знаходився на новому рівні свідомості.
Стів: "Друзі, дякую за ці дивовижні моменти. Я завжди згадуватиму цей час, коли я втерся закладкою NBOM і пройшов таксі!"
Я підійшов до водія, віддав йому гроші і поклав на його руки, за все, що він зробив для мене.
Стів: "Задонати за такий досвід - це щось незвичайне!"
Так, чувак, це було моє незабутнє пригодництво. Я піднявся на новий рівень свідомості, пізнав нові екстази, і переживав нові емоції. І тепер я готовий поділитися цим досвідом з усіма, хто готовий ризикувати і зазирнути у світ NBOM.
Бля, дружок, хули ты меня пустил такую тему разводить? Ну, ладно, давай так, пиарюсь, как настоящий гопник-наркоман. Эй, чуваки, готовьтесь, тут будет байка из жизни наркомана наркомана. Ну, держитесь, а то перегорите от этих словечек.
В общем, дело было так. Я решил цепануть небось, поставить закладку себе в карманчик и сходить подзалупиться, как положено. Прошлой ночью бухал в темном дворике, где дружки гопники собрались, так вот один из них решил покопать глубже и притащил мне марки NBOM. ХЗ, что это такое, но когда говорит "чумовой глюк", ну я и решил, что попробую.
Ну, чувачки, когда я мазнул ту закладку, не хухры-мухры, чувствую, как начала мозги мазаться и мазать в разные стороны. Мир начал искривляться перед глазами, словно бы прогулка по городу превратилась в путешествие в параллельную вселенную. Это был кайф, ей богу.
Я гулял по городу, обдолбанный в клочья. Встретил я того же друга, который мне притащил эту гадость, и он сам не мог поверить, что я добрался до такого состояния. Но я просто улыбался ему и говорил, что это глюк, который стоит каждой закладки.
Слонялся я по переулкам, пытаясь разобраться, где я нахожусь. Зацепило меня в кафешке, где продавали кокосовые пирожные и фруктовые коктейли. Я решил полакомиться, ведь хуй его знает, когда еще такое представится. Потом купил себе новенькие кроссовки, потому что с ними я, конечно, покорю своим видом красивых жоп.
Ну, тут я уже начал высаживаться на измену. Стоял, глядел на свою тень и смеялся с ее угара. Наверное, люди думали, что я обезьяна сбежала из зоопарка, да нихуя, просто наркоман сходит с ума.
Прошел час, а может два - хуй его знает, как долго я шлялся по городу. Но меня начало заканчивать, и я понял, что пора возвращаться в реальную жизнь. Было грустно оставлять этот мир глюков и закладок, но что поделаешь, наркотики - такая хрень, что долго сидеть в пьяном угаре нельзя.
В общем, дружки, там еще много всякой ереси происходило, но я уже не помню. Это был настоящий пиздец, но вроде и кайф. Все остальное - хуевое запятая, пожалуй, лучше сидеть дома и не пиздеться закладками и глюками.
Вот такая вот история, братишки, про то, как я купил марки NBOM и разрешил своему мозгу побегать по городу в поисках глюка. Надеюсь, что теперь все поняли, что это хуево и лучше не связываться с такими вещами. А я пойду, мне уже пора закусить чем-нибудь, а то все это вспоминание настоящее аппетит рождает. Пока, ребята!
